Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (6)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Mytrokhyn O$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
1.

Mytrokhyn O. V. 
Geological position and age of Tuxen-Rasmussen layered gabbroid intrusion (West Antarctica) [Електронний ресурс] / O. V. Mytrokhyn, V. G. Bakhmutov, A. G. Aleksieienko, L. I. Gavryliv, T. V. Mytrokhina // Український антарктичний журнал. - 2017. - № 16. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazh_2017_16_4
Новітні геологічні дослідження 2017 р. показали, що метаморфізовані шаруваті габроїди, які фрагментарно відслонюються вздовж узбережжя Антарктичного півострова в районі мису Туксен та острова Расмусен, складають пластоподібне інтрузивне тіло загальною площею не менш ніж 3 км<^>2. Значна частина габроїдної інтрузії Туксен-Расмусен (ГІТР) знаходиться під водами затоки Вадінгтон. Мета досліджень - з'ясування умов залягання та особливостей будови ГІТР, а також уточнення її геологічного віку. Крім польових геологічних методів досліджень, зразки гірських порід, які було зібрано у цей та попередні роки, вивчалися з використанням методів оптичної та електронної мікроскопії для з'ясування мінералого-петрографічних особливостей габроїдів. Результати виконаних досліджень підтвердили спостереження попередників, які засвідчили, що ГІТР вкорінена у орогенні утворення верхньо-юрської вулканічної групи Антарктичного півострова, спричинила їх контактовий метаморфізм та зазнала контамінації вулканогенним матеріалом. Габроїди і вулканіти, у свою чергу, інтрудуються гранітоїдами пізньо-крейдяного віку, що належать до Андійської інтрузивної серії Землі Греяма. Геологічний вік ГІТР визначається авторами як ранньо-крейдяний, попередні U-Pb ізотопні датуванні цирконів з габроїдів вважаються "омолодженими". Виявлено, що ГІТР має північно-східне простягання та стрімке північно-західне падіння. Виходячи з умов залягання, припускається продовження інтрузивного тіла на північному узбережжі затоки Вадінгтон, а також у напрямку на південний захід у бік островів Барос Рокс. Петрографічні дослідження показали, що габроїди ГІТР підлягають метаморфічнічним перетворенням за умов епідот-амфіболітової фації. Тим не менше, вони зберігають реліктові особливості будови та мінеральні парагенезиси основних магматичних порід нормального ряду лужності. Зроблено висновок, що умови залягання та структурно-текстурні особливості габроїдів ГІТР свідчать про гіпабісальний рівень їх кристалізації. Для тонкої ритмічної шаруватості габроїдів доведено первинно-магматичне походження. Реліктові мінеральні парагенезиси надають змогу ідентифікувати серед них олівінові габро-норити. З огляду на виявлені ознаки кристалізаційної диференціації, що супроводжувалася кумуляцією ільменіту та титаномагнетиту, звернуто увагу на потенційну Fe - Ti - V спеціалізацію габроїдів ГІТР.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.624 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Daragan M. N. 
Enigmatic Stone Spheroids From Scythian Burial at Krasnyi Podol of Ukraine: Petrographic Characteristic, Place of Mining and Processing Methods [Електронний ресурс] / M. N. Daragan, O. V. Mytrokhyn // Мінералогічний журнал. - 2021. - Т. 43, № 3. - С. 104-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2021_43_3_11
Наведено результати петрографічного дослідження 80 каменів-сфероїдів зі скіфського захоронення с. Червоний Поділ. З'ясовано, що всі вивчені камені-сфероїди виготовлено з однотипних метаморфічних гірських порід - актинолітитів. Петрографічні особливості актинолітитів свідчать, що кам'яна сировина для їх виготовлення видобувалася на одному "родовищі". Зроблено припущення, що найімовірнішим місцем її видобутку є Середньопридніпровський район Українського щита. Цілком можливо, що природні виходи актинолітитів унаслідок процесів фізичного вивітрювання, могли початково мати кульову окремість, яка надавала змогу відокремлювати кам'яні заготівки грубо-сферичної форми безпосередньо на місці видобутку. Хоча вивчені камені-сфероїди с. Червоний Поділ здебільшого одержали свою сферичну форму у процесі штучного випалу, що виявлено у поверхневому "лущенні" та окиснені зовнішніх частин кам'яних заготівок. Частина випалених заготівок після випалу тією чи іншою мірою підлягали шліфуванню з використанням кам'яних абразивних матеріалів. Усі перелічені факти надають змогу дійти висновку, що у захороненні с. Червоний Поділ ми маємо справу з каменями-сфероїдами, які ілюструють послідовні стадії оброблення первинної актинолітитової сировини. Їх власник міг мати спеціальні знання стосовно їх видобутку, виробництва та використання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.87 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Bakhmutov V. G. 
New palaeomagnetic data for Palaeoproterozoic AMCG complexes of the Ukrainian Shield [Електронний ресурс] / V. G. Bakhmutov, O. V. Mytrokhyn, I. B. Poliachenko, S. I. Cherkes // Геофизический журнал. - 2023. - Т. 45, № 4. - С. 3-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2023_45_4_3
Проведено палеомагнітне дослідження порід двох палеопротерозойських анортозит-мангерит-чарнокіт-гранітних (АМЧГ, або AMCG) комплексів Українського щита з метою визначення додаткових обмежень при інтерпретації палеогеографії Фенноскандії та Волго-Сарматії в палеопротерозої за палеомагнітними даними. З урахуванням геологічних, сучасних геохронологічних та отриманих раніше палеомагнітних даних вибрано та досліджено п'ять сайтів Корсунь-Новомиргородського та три сайти Коростенського АМЧГ комплексів у північно-західній та центральній частинах Українського щита. На зразках анортозитів, габро та монцонітів вікового діапазону 1,76 - 1,75 млрд років було виділено первинну залишкову намагніченість. Розраховані палеомагнітні полюси для Коростенського (1,76 млрд років) та Корсунь-Новомиргородського комплексу (1,75 млрд років) майже ідентичні, що вказує на приналежність Волинського та Інгульського мегаблоків до однієї структури Українського щита принаймні починаючи з 1,75 млрд років тому. Новий палеомагнітний полюс, розрахований для всіх восьми сайтів (Рlat = 22,7 <$E symbol Р>N, Рlon = 167,4 <$E symbol Р>Е, А95 = 3,3<$E symbol Р>), добре узгоджується з результатами попередніх досліджень [Elming et al., 2001, 2010]. Аналіз найнадійніших палеомагнітних полюсів для Фенноскандії та Волго-Сарматії у досліджуваному часовому діапазоні показав, що сучасне положення Українськогощита відносно Фенноскандії відрізняється від його положення близько 1,75 млрд років тому, коли Фенноскандія займала субекваторіальне положення в межах палеоширот 5 - 20 <$E symbol Р>N, а Волго-Сарматія була розташована близько до екватора і повернута відносно Фенноскандії проти годинникової стрілки приблизно на 40<$E symbol Р> порівняно з її сучасним положенням.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.107 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського